тривалість робочого часу при шкідливих умовах праці

Питання: Яка тривалість трудового відпустки у електрозварювальників?

ПИТАННЯ: Працюємо електрозварник в недержавній організації протягом кількох років. При цьому працюємо на вулиці повний день. Нещодавно дізналися, що електрозварникам покладено додаткову відпустку за роботу в шкідливих умовах праці. Однак нам цей відпустка не надавалася за весь період нашої роботи.

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до розділу XL «Загальні професії всіх галузей народного господарства» Списку виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу і додаткова відпустка, затвердженого постановою Державного комітету РБ з праці і соціальний захист населення від 29.

Я працюю лікарем-педіатром в загальноосвітній школі-інтернаті для дітей-сиріт. Школа знаходиться в підпорядкуванні відділу освіти райвиконкому. Економісти вважають нас технічними працівниками, і тому ми маємо 8-годинний робочий день. За статтею 155 Трудового кодексу встановлюють відпустку - 24 календарних дня. Яка місячна норма робочого часу і тривалість відпустки у педіатра і середніх медпрацівників в школі-інтернаті? Михайло ПОПОВИЧ, Слуцьк.

Шкідливі і (або) небезпечні умови праці. Тривалість робочого тижня.

Відповідно до статті 92 Трудового кодексу Російської Федерації для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу - не більше 36 годин на тиждень в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням думки Російської тристоронньої комісії з регулювання соціально-трудових відносин.

Як розрахувати кількість робочих днів при шкідливих умовах праці?

В організації з шкідливими умовами співробітникам надається додаткова оплачувана відпустка. Шкідливість встановлена ​​20.11.2014г. З 16.02.2015г. працівника перевели на нове робоче місце, де за умовами спеціальної оцінки умов праці шкідливість НЕ установленна.Как розрахувати середньомісячну кількість робочих днів, якщо співробітнику встановлений змінний графік роботи? Що, якщо при розрахунку кількості днів додаткової відпустки виходить нецілим число? Скільки днів додаткової відпустки потрібно надати співробітникові, якщо він фактично відпрацював у шкідливих умовах 2 місяці (при тому, що залишок днів, що становить менше половини середньомісячної кількості робочих днів)?

Додаткова оплачувана відпустка надається тільки за час, фактично відпрацьований у шкідливих і (або) небезпечних умовах (ст.

Кодекс законів про працю (КЗпП РФ) від

Нормальна тривалість робочого часу працівників на підприємствах, в установах, організаціях не може перевищувати 40 годин на тиждень. У міру створення економічних і інших необхідних умов буде здійснюватися перехід до більш скороченого робочого тижня.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини норм, встановлених у частині першій цієї статті для осіб відповідного віку.

Про встановлення тривалості робочого часу за результатами Спецоцінка

Департамент умов і охорони праці з питань застосування норм законодавства про спеціальну оцінці праці повідомляє наступне.

Федеральним законом від 28.12.2013 № 421-ФЗ «Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації у зв'язку з прийняттям Федерального закону« Про спеціальну оцінці умов праці »(далі - Федеральний закон № 421-ФЗ), який набрав чинності з 1 січня 2014 року, до статті 92 Трудового кодексу РФ (далі - Трудовий кодекс) внесені зміни, згідно з якими на підставі галузевого (міжгалузевого) угоди і колективного договору, а також письмової згоди працівника, оформленого шляхом укладення окремої угоди до трудового д оговору, тривалість робочого часу для працівників, умови праці на робочих місцях яких за результатами спеціальної оцінки умов праці віднесені до шкідливих умов праці 3 або 4 ступеня або шкідливим впливам праці (не більше 36 годин на тиждень), може бути збільшена, але не більше ніж до 40 годин на тиждень з виплатою працівникові окремо встановлюється грошової компенсації в порядку, розмірах та на умовах, які встановлені галузевими (міжгалузевими) угодами, колективними договорами.

Робочий час - час, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку і умов трудового договору повинен виконувати трудові обов'язки, а також інші періоди часу, які відповідно до цього Кодексу, іншими федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації відносяться до робочому часу.


Робочий час

Глава IV. Робочий час

Стаття 42. Нормальна тривалість робочого часу

Нормальна тривалість робочого часу працівників на підприємствах, в установах, організаціях не може перевищувати 40 годин на тиждень. У міру створення економічних і інших необхідних умов буде здійснюватися перехід до більш скороченого робочого тижня.

Стаття 43. Скорочена тривалість робочого часу для працівників молодше вісімнадцяти років

Для працівників, які не досягли віку вісімнадцяти років, встановлюється скорочена тривалість робочого часу:

1) у віці від 16 до 18 років - не більше 36 годин на тиждень;

2) у віці від 15 до 16 років, а також для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, - не більше 24 годин на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час не може перевищувати половини норм, встановлених у частині першій цієї статті для осіб відповідного віку.

Стаття 44. Скорочена тривалість робочого часу для працівників на роботах зі шкідливими умовами праці

Для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу - не більше 36 годин на тиждень.

Список виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.

Список виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий день, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 25 жовтня 1974 р N 298 / П-22

Стаття 45. Скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників

Законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів, жінок, які працюють в сільській місцевості, та інших).

Стаття 46. П'ятиденний і шестиденний робочий тиждень та тривалість щоденної роботи

Для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує адміністрацією за погодженням з відповідним виборним профспілковим органом підприємства, установи, організації з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 42 - 45).

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється адміністрацією підприємства, установи, організації спільно з відповідним виборним профспілковим органом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою Радою народних депутатів.

Графіки змінності доводяться до відома працівників, як правило, не пізніше ніж за один місяць до їх введення в дію.

Стаття 47. Тривалість роботи напередодні святкових і вихідних днів

Напередодні святкових днів (стаття 65) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статтях 43 -45 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 6 годин.

Стаття 48. Робота в нічний час

При роботі в нічний час встановлена ​​тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (статті 44 і 45).

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

До роботи в нічний час не допускаються: вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох років; працівники молодше вісімнадцяти років; інші категорії працівників відповідно до законодавства. Інваліди можуть залучатися до роботи в нічний час тільки з їхньої згоди і за умови, якщо така робота не заборонена їм медичними рекомендаціями.

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Федеральним законом від 30 квітня 1999 р N 84-ФЗ до статті 49 цього Кодексу внесені зміни

Стаття 49. Неповний робочий час

За угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватися як при прийомі на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, працівника, що має дитину віком до чотирнадцяти років (дитини-інваліда або інваліда з дитинства до досягнення нею віку вісімнадцяти років), або працівника, який здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов'язаний встановлювати їм неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне для працівників будь-яких обмежень тривалості щорічної відпустки, обчислення трудового стажу та інших трудових прав.

Стаття 50. Початок і закінчення щоденної роботи

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Стаття 51. Змінна робота

При змінній роботі кожна група працівників повинна робити роботу протягом установленої тривалості робочого часу.

Працівники чергуються по змінах рівномірно. Перехід з однієї зміни в іншу визначається графіками змінності, які затверджує адміністрацією за погодженням з відповідним виборним профспілковим органом з урахуванням специфіки роботи і думки трудового колективу.

Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.

Стаття 52. Підсумований облік робочого часу

На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена ​​для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з відповідним виборним профспілковим органом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу, з тим, щоб тривалість робочого време і за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 42 - 45).

Стаття 53. Поділ робочого дня на частини

На тих роботах, де це необхідно внаслідок особливого характеру праці, робочий день може бути в порядку, передбаченому законодавством, розділений на частини з тим, щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала встановленої тривалості щоденної роботи.

Федеральним законом від 30 квітня 1999 р N 84-ФЗ до статті 54 цієї Кодексу внесені зміни

Стаття 54. Обмеження надурочних робіт

Понаднормові роботи, як правило, не допускаються. Понаднормові вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого часу (статті 46 і 52).

Адміністрація може застосовувати понаднормові роботи тільки у виняткових випадках, передбачених законодавством та статтею 55 цього Кодексу. Понаднормові роботи можуть проводитися лише з дозволу відповідного виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації.

До надурочних робіт не допускаються: вагітні жінки, жінки, які мають дітей віком до трьох років; працівники молодше 18 років; працівники, які навчаються без відриву від виробництва в загальноосвітніх установах, а також в освітніх установах початкового, середнього та вищої професійної освіти, що мають державну акредитацію, в дні занять; інші категорії працівників відповідно до законодавства.

Жінки, що мають дітей у віці від трьох до чотирнадцяти років, чоловіки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, працівники, що мають дітей-інвалідів або інвалідів з дитинства до досягнення ними віку вісімнадцяти років, працівники, які здійснюють догляд за хворими членами їх сімей відповідно до медичного висновку, і інваліди можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою, причому інваліди в разі, якщо такі роботи не заборонені їм медичними рекомендаціями.

Стаття 55. Виняткові випадки, коли допускаються понаднормові роботи

Понаднормові роботи допускаються тільки в таких виняткових випадках:

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків.

2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбаченої або випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена протягом нормального числа робочих годин, якщо при цьому припинення розпочатої роботи може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна;

4) при виробництві тимчасових робіт з ремонту і відновлення механізмів або споруджень у тих випадках, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;

5) для продовження роботи при нез'явленні працівника, якщо робота не допускає перерви; в цих випадках адміністрація зобов'язана негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Стаття 56. Гранична кількість понаднормових робіт

Понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Адміністрація підприємства, установи, організації зобов'язана вести точний облік понаднормових робіт, виконаних кожним працівником.

© ТОВ "НВП" ГАРАНТ-СЕРВІС ", 2017. Система ГАРАНТ випускається з 1990 року. Компанія" Гарант "та її партнери є учасниками Російської асоціації правової інформації ГАРАНТ.